Домашнє насильство

Щорічно в Україні реєструється понад сотні тисяч звернень громадян щодо домашнього насилля.

Тема домашнього насилля починає все більше відновлюватися в Україні, особливо відчувається погіршення ситуації на фоні подій, що відбуваються сьогодні в державі.

Збільшився ризик жорстокості, рівень нервовості в суспільстві.

За вчинення домашнього насильства передбачається адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу – це для початку. При повторному вчиненні домашнього насильства – є й більш суворі покарання. Також існує й кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства – предметом доказування в цьому випадку буде важлива складова, а саме доведення системності. Системність впливатиме на ступінь відповідальності.

Закон взагалі говорить про домашнє насилля, як про систематичні дії або бездіяльність щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншого члена сім’ї чи близького родича.

Довести системність досить складно, якщо вести мову про домашнє насильство саме, як про кримінальний злочин! Також обов’язковою умовою є належна доказова база:

• Фото/відео фіксація;
• Показання свідків;
• Вірно складені протоколи представниками поліції;
• Детально складені протоколи ризику;
• Різноманітні акти засідання комісій, що ініціюватиме заявник своїми зверненнями і ще багато іншого, що важливо для розгляду справи в суді…

Але слід пам’ятати, що існує реальна можливість і досудового врегулювання ситуації, що склалася…!

Жертва домашнього насилля

На початку, у 99% випадках, все відбувається однаково – жертва «закриває очі» на дії свого партнера та намагається знайти логічне пояснення такій формі відносин. Також багато хто сприймає обмеження особистого простору от прямо піклуванням про себе, прямо проявом любові… Звичайно на цій стадії будь-який аналіз ситуації є абсолютно відсутнім, а стан формується поступово чому сприятиме накопичувальний ефект!

…в своїй адвокатській практиці зустрічав випадки де клієнт/ка знаходилися в стані жертви 3, 5, 10, 13 років, що ставало для них вже звичним образом життя, а наявність домашнього насильства перетворювалася з неочікуваного у перманентний стан та сприймалося, як невід’ємна частина життя…

Домашнє насильство має декілька видів:

1. Фізичне

– тілесні ушкодження, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті.

2. Психологічне

– словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю.

3. Економічне насильство

– умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися.

4. Сексуальне насильство

– будь-які діяння сексуального характеру ( примушування до сексу або до спостерігання за статевими зносинами інших людей, дотики до інтимних частин тіла тощо), вчинені без згоди особи.

У відповідності з чинним законодавством України – насильство вважається домашнім, якщо воно вчинене:

• Подружжя або колишнє подружжя або наречені;
• Мати/батько або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
• Особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки;
• Особи, які мають спільну дитину (дітей);
• Батьки (мати/батько) і дитина (діти), вітчим/мачуха, пасинок/падчерка, дід/баба, онук/онука, прадід/прабаба, правнук/правнучка, рідні брати і сестри;
• Дядько/тітка, племінник/племінниця;
• Двоюрідні брати/сестри, двоюрідний дід/баба, двоюрідний онук/онука;
• Діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
• Опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
• Прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя;
• Інші родичі та інші особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.

Той хто вчиняє є Кривдник. Саме так визначає ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так звичайно, якщо розглядати причини домашнього насилля в історичному контексті, як пережиток минулого, коли наприклад чоловік мав закріплене не лише традицією, а й законом право карати і дисциплінувати дружину, то в цьому випадку все в нормі… а якщо при цьому ви ще й маєте спільний побут в умовах печери або лісу, їжу здобуваєте собі за допомогою палок або каміння під час полювання і одягаєтеся у шкури тварин, а ваші діти років з трьох вже відрізняють по звуку хижака що наближається, тоді у вас повна гармонія і збалансованість…

Але ми живемо в цивілізованому суспільстві де кожен, як виявилось, має право на гідний, збалансований та гармонійний рівень життя, що обиратиме собі обмежуючись лише моральними нормами суспільства та законодавчими рамками!

Що робити, якщо в житті стали присутні прояви домашнього насильства?!

– Так а кому ж я можу поскаржитися? – Так а як мені це довести? – Ага, я тільки поскаржуся тоді він/вона взагалі мене знищить… – Та ну, у нас же мала дитина! Я хочу, щоб наша дитина зростала та виховувалася в повноцінній сім’ї…

і ще багато різних «АЛЕ», що чинять внутрішні перепони до дій в напрямку нормального та спокійного життя… 

Спробую пояснити:

По-перше: це не нормальне і неповноцінне життя, що спотворює сприйняття навколишнього світу та змушує дегродувати почуття, людяність та ще багато цінностей… визначіть для себе, чи саме так Ви уявляли збалансованість і гармонійність свого життя?!

По-друге: якщо при цьому всьому присутня дитина, вона автоматично є жертвою домашнього насилля і можете не сумніватися – це зіграє одну з вирішальних ролей в її житті та в уяві про «здорові стосунки між чоловіком і жінкою»… Ви дійсно бажаєте щоб модель ваших хворих стосунків повторювалася ще раз але не у вас а у вашої дитини, яка колись стане дорослою і намагатиметься приклад мати та батька передати наступному поколінню?!

По-третє: життя в страху стало влаштовувати та сприймається, як норма – та це лише хибна зона комфорту, з якої ви не поспішаєте вийти бо ризикуєте відчути кращі стани та більш яскравий світ навколо… просто не знаєте, що робити коли Вам добре, багато вивільненої енергії та звільненого часу лякають Вас відсутністю чогось чим зайняти це місце?

Заспокойтеся! Якщо Ви вже зробили хоч один крок, щоб покласти вподальшому край знущанням, Вас скоріше за все не вб’ють, дізнавшись, що Ви почали протистояти діям того хто Вас кривдив.

Як почати?

Та дуже просто… краще за все якомога скоріше звернутися до спеціалістів! Важливо, щоб той до кого Ви звертаєтеся знав не лише законодавчі акти, а ще трохи розумівся б на психології домашнього насильства!

Самі хочете спробувати? Та без питань взагалі! Ось тримайте алгоритм:

1. Телефонуєте до поліції за номером «102»;
2. Також звертаєтеся на гарячу лінію «116-123» Ла Страда;
3. Дійте у відповідності до отриманих інструкцій від спеціалістів;

…жертви домашнього насильства мають право на безкоштовного державного адвоката… це на випадок, якщо самому/самій все ж таки складно або лячно…

Як діє адвокат при зверненні «жертви» домашнього насильства за допомогою у вирішенні?!

Адвокат діє блискуче…!

По-перше: чітко відпрацьовується інструкція, що має перелік дій, яку Ви отримуєте!

• Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, спробуйте перейти у приміщення, яке можна легко покинути;
• Намагайтеся триматися ближче до виходу;
• Уникайте суперечок у кімнатах, де є гострі та ріжучі предмети;
• Знайдіть місце, куди можете піти у разі небезпеки;
• Важливо, щоб це було місце, де зможуть Вас захистити і у якому кривдник одразу не знайде Вас;
• Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію у випадку, коли почують крик з Вашого помешкання;
• Зробіть дублікат ключів від дому/квартири або машини та заховайте їх у надійному місці, щоб у разі небезпеки Ви могли швидко вийти та дістатися до безпечного місця;
• Заховайте в безпечному місці необхідну суму грошей, список з номерами телефонів, паспорт, документи дитини, інші важливі документи, також деякий одяг та необхідні ліки;
• Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які зможуть надати Вам необхідну підтримку;
• Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему людям, яким довіряєте найбільше та обов’язково зверниться за допомогою!

По-друге: уклавши угоду вже з адвокатом, вважайте, що Ви зробили наступний важливий крок, що наближає Вас до реального вирішення проблеми та позбавляє Вас багатьох підстав для хвилювання! Починається підготовка до справи авдокатом:

1. При першій консультації відбувається детальний аналіз ситуації, що склалася;
2. Виявляються ймовірні підстави, що вже на початку взаємодії дає можливість значно знизити градус емоцій, як «жертви» так і «кривдника»;
3. Клієнт інструктується щодо дій які слід застосовувати під час вчинення щодо нього, домашнього насилля, а саме:
   1. Як слід викликати поліцію, щоб її виклик не закінчився: «побутова сварка! Конфлікт владнано». Звичайний патруль, що приїжджає на виклик, зазвичай так і відмічає.
   2. Як слід себе поводити в присутності поліцейських, що прибули за викликом;
   3. Чого ні в якому разі не слід робити або заявляти, щоб уникнути непорозуміння і не потрапити в неприємну ситуацію;
   4. Як поводити себе після того коли поліція виконала своє завдання по виклику і поїхали, а Ви лишилися вдома знову один на один з кривдником;
4. Далі починається збір різних довідок, документів, актів і т. ін.;
5. Вам пояснюється (ще з першої консультації), яким чином збиратимуться докази в тому числі і Вами також;
6. Визначається потреба в проведенні тієї чи іншої експертизи;
7. За потреби Вам надається супровід під час проведення різноманітних комісій;
8. Як тільки папка «До суду» зібрана і повністю сформована – позов направляється до суду;
9. Позови до суду по домашньому насильству – розглядаються в найкоротші терміни!

 Та коли ж це все вже вгамується і я зможу жити спокійно...?

Коли зрозумієте, що не соромно розповісти про свою проблему потрібній людині! А соромно існувати і виправдовувати кожну дію, що Вас кривдить, маючи хибну впевненість в «Стокгольмському синдромі»!

P.S. Не сваріться та живіть у взаємоповазі! Це краще, а ніж інакше, бо прийде адвокат і стане у ваших стосунках тим третім хто здатен владнати конфлікт і вирішити всі питання. І нічим ви його не здивуєте та не налякаєте. Адвокат буде блискуче виконувати свою роботу, а ви будете отримувати непередбачувані події у власній життєвій історії!